пятница, 13 ноября 2015 г.



Я, хочу Вам розповісти про величний материк, материк який називається Евразия. А  саме про його формування. Цей материк є найбільшим на нашій планеті. Історія  формування Євразії  повязана з історією іншого материка Північною Америкою. На певному відрізку формування  Євразія та Північна Америка були одним цілим материком Лавразією.

Основа  Євразії - Сибірська Китайська та Східноєвропейська платформа, які вже склалися до кінця докембрію та відокремились.
В  протерозою еру  збільшилась ділянка суші на південь від Сибірської платформи. Змін   горотворчі процеси досягли в кінці силурійської ери, коли відбулося зєднання Європейської та Північноамериканської платформи і утворився Північноамериканський материк. 
В другій поливині карбону та в пермі розпочався новий тектонічний цикл, який мав важливе значення для Євразії. У цей період на території материко почалися горотворчі процеси і формування рівнин, низовин, плато.





У крейдовому періоді відбулося важливі зміни у складі органічного світу материка.
Остаточне оформлення контурів материка, створення нинішнього рельєфу, формування органічного світу,  в умовах клімату, близько до сучасного, відбулося у цей період.
У результаті тектонічної діяльності палеогенового періоду відбулося значне збільшення суші.


четверг, 5 ноября 2015 г.

Євразія — найбільший материк на Землі, площею — 53,893 млн км², що становить 36% площі суші. Омивається водами Тихого, Атлантичного, Індійського та Північного Льодовитого океанів.

Європа і Азія

Євразія — це найбільший материк Землі, що складається з двох частин світу — Європи і Азії. Межа між ними має умовне значення та проходить східним схилом Уральських гір, річкою Емба, північним узбережжям Каспійського моря і Кума-Маничською западиною. Далі Азію і Європу розділяють Азовське і Чорне моря. Разом з островами Євразія займає площу близько 53,4 млн км², з них на острови припадає близько 2,75 млн км².

Загальні відомості

Євразія відрізняється великою різноманітністю рельєфу. На її території розташовані найвищі гірські системи земної кулі — Гімалаї. Найвища точка земної кулі — гора Джомолунгма(8850 м). Нагір'я Тибет піднімається на 4,5 км. Низовини і плоскогір'я мають величезні розміри, і тягнуться на тисячі кілометрів. 3/4 поверхні Азії припадає на плоскогір'я, нагір'я і гірські хребти. У Європі гір менше, велику частину займають низовини. Найдавнішими ділянками Євразії є Східноєвропейська та Західносибірська рівнини. У їхній основі лежать великі і давні платформи. Давнє походження мають так само плоскогір'я Аравійське і Декан. Розломом земної кори, зайнятим Червоним морем, Аравійський півострів відділений від Африки. Велика частина низовин розташована окраїнами материка. Індо-Гангська і Месопотамська низовини утворилися у передгірних прогинах земної кори між платформами і складчастими горами.

Складчасті гори

Складчасті гори — гори, здіймання яких відбулося в результаті того, що зім'ялись шари гірських порід в складки. Основним механізмом утворення складчастих гір є горизонтальне стиснення шаруватої товщі, хоча вертикальні рухи глибше залягаючих шарів також можуть брати в цьому участь. Складки можливі, якщо породи, що піддаються дії сил стиснення, достатньо пластичні, що властиво або молодим, недавно утворилися осадовим породам, або сильно розігрітим породам, насиченим рідкими і газоподібними включеннями. В чистому вигляді складчасті гори зустрічаються досить рідко — як правило, утворення складок супроводиться і виникненням розломів. Якщо зсуви по розломах вносять помітний внесок у формування гірського рельєфу, такі гори називають глибово-складчатими. Прикладом складчастих гір можуть служити гори Швейцарської юри в Альпах, гірська система Загрос в Ірані, деякі хребти в Аппалачах.

Південна частина

Молоді гори нової складчатості простягаються у вигляді двох гігантських поясів складчастих гір. У південній частині Євразії від Атлантичного і майже до Тихого океану простягнувся Альпійсько-Гімалайський пояс. До нього входять Піренеї, Апенніни, Альпи. Стара-Планина(Балканські гори), Карпати, Кавказ, нагір'я Памір, Гімалаї. Між крайовими хребтами лежать великі нагір'я, найбільше з них — Іранське.

Тихоокеанський пояс

Тихоокеанський пояс складчастих гір починається на Камчатці і закінчується на островах Малайського архіпелагу. Найдавнішими горами є Скандинавські гори. Вік Уральських гір, Алтаю і Тянь-Шаню, які з'явилися пізніше, становить майже 300 млн років. Протягом багатьох мільйонів років давні і найдавніші гори руйнувалися зовнішніми процесами і згладжувалися. Під час наступних піднімань вони були розбиті розломами на окремі брили, частина яких піднялася на значну висоту (Алтай, Тянь-Шань). Утворення гір продовжується і зараз.

Льодовики

Близько 300 млн років тому на території Євразії утворився величезний льодовик. Повністю вкриті льодовиком були Британські острови, двома язиками він спускався Східноєвропейською рівниною, досягаючи широти Дніпропетровська; Західносибірською низовиною він опустився до шістдесятої паралелі. На більшій частині північної Азії холодний клімат обумовив виникнення багаторічної мерзлоти. Для сухих і жарких пустель Азії характерні форми рельєфу, створені діяльність вітру. Величезні простори тут зайняті дюнами і барханами.

Землетруси

Велика частка землетрусів, що супроводжують утворення гірських систем, відбувається на території Євразії у гігантських поясах гір нової складчатості. тихоокеанський сейсмічний пояс Землі оточує Тихий океан. На території материка, що належить до цього поясу, землетруси відбуваються дуже часто, особливо на Японських і Філіппінських островах. Європейсько-Азіатський сейсмічний пояс проходить південною частиною Євразії і збігається з Альпійсько-Гімалайським поясом складчастих гір.

Вулкани

На території Євразії знаходиться багато діючих вулканів. Особливо їх багато у Тихоокеанському вулканічному поясі, що має назву Тихоокеанського «вогняного кільця». Найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка(56° сх. ш. і 161° пн. дг.) на півострові Камчатка (4750 м). Є діючі вулкани й у Альпійсько-Гімалайському гірському поясі. У Середземномор'ї розташовані найвищий вулкан Європи Етна і єдиний діючий на материковій Європі вулкан Везувій. Біля Апеннінського півострова знаходиться діючий острів-вулкан Стромболі. На Камчатці та в Ісландії є гейзери.